- бундючитися
- [бун'д'у/чиетиес'а]
-чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. -д'у/ц':а, -д'у/чтеис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
бундючитися — чуся, чишся, недок. Поводитися пихато, чванливо … Український тлумачний словник
бундючитися — (поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), пиндючитися, приндитися, і[и]ндичитися, пишатися, величатися, гордувати, гороїжитися, фанаберитися, гнути кирпу, підіймати носа, високо літати, закопилювати губу,… … Словник синонімів української мови
бундючитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кокоїжитися — бундючитися [III] надиматися, гороїжитися [VI] … Толковый украинский словарь
приндитися — бундючитися, надиматися з гордощів [II] … Толковый украинский словарь
фиркатися — бундючитися [III] … Толковый украинский словарь
індичитися — чуся, чишся, недок., розм. Надиматися, як індик; бундючитися … Український тлумачний словник
їжитися — ї/жуся, ї/жишся, недок. 1) Підійматися вгору; стовбурчитися. 2) Підіймати сторч шерсть, пір я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3) перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4) Те саме, що кулитися; щулитися … Український тлумачний словник
кокошитися — шуся, шишся, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися … Український тлумачний словник
пиндитися — джуся, дишся, недок., розм. Те саме, що бундючитися … Український тлумачний словник